розкадровка

РОЗКАДРО́ВКА, и, ж. Дія за знач. розкадрува́ти, розкадро́вувати.

Автори [монографії] використали силу графічних розробок кіноепізодів, їм пощастило опублікувати цікаві чернетки режисерської розкадровки літературних сценаріїв — «Арсенал», «Щорс» (Літ. Укр., 17.VI 1969, 4).

Значення в інших словниках

1. розкадровка — розкадро́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розкадровка — РОЗКАДРО́ВКА.  Словник української мови у 20 томах