розкатка

РОЗКА́ТКА, и, ж. Дія за знач. розка́чувати¹.

Значно подовжують роботоздатність машин сучасні методи зміцнення деталей термохімічною обробкою, наплавкою деталей твердими сплавами, накаткою їх поверхні і розкаткою отворів (Ком. Укр., 11, 1964, 15);

Оператора руки вправні Вертають назад його [злиток металу] на розкатку (Шпорта, Запоріжці, 1952, 51).