розквакатися
РОЗКВА́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати довго і сильно квакати (звичайно про жабу).
Розквакались, плигають, скрекотять [жаби] (Гл., Вибр., 1951, 122);
// Почати видавати звуки, схожі на квакання жаби.
Дитина на припічку розквакалася (Чуб., V, 1874, 635).
Словник української мови (СУМ-11)