розколотість
РОЗКО́ЛОТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. розко́лотий 2.
Розколотість нинішнього світу на дві протилежні суспільні системи, між якими йде непримиренна ідеологічна боротьба, — головна риса часу, без врахування якої ніщо не можна зрозуміти (Не ілюстрація.., 1967, 25).
Словник української мови (СУМ-11)