розкорковувати

РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Витягати корок і т. ін із шийки пляшки.

У хаті метушились, ставили на розсунуті столи закуску, голова колгоспу розкорковував пляшки (Збан., Малин. дзвін, 1958, 31);

Їмості видобули дві фляшки вина й казали дідові їх у воді застудити, а відтак казали їх розкоркувати і одну фляшку подали дідові (Черемш., Тв., 1960, 240).

Значення в інших словниках

1. розкорковувати — розкорко́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розкорковувати — -ую, -уєш, недок., розкоркувати, -ую, -уєш, док., перех. Витягати корок і т. ін. із шийки пляшки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкорковувати — РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Витягати корок і т. ін., знімати кришечку із шийки пляшки. Між іншим, – зауважив бармен, розкорковуючи пляшки, – наша професія за навантаженням прирівнюється до металургів (А.  Словник української мови у 20 томах
4. розкорковувати — ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́БРЮВАТИ діал. (пляшку). — Док.  Словник синонімів української мови