Словник української мови в 11 томах

розкроїти

РОЗКРО́ЇТИ див. розкро́ювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розкроїти — розкро́їти дієслово доконаного виду викроїти  Орфографічний словник української мови
  2. розкроїти — див. розкроювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкроїти — РОЗКРО́ЇТИ див. розкро́ювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. розкроїти — КРО́ЇТИ (розрізати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо), РОЗКРО́ЮВАТИ, КРА́ЯТИ розм.; ВИКРО́ЮВАТИ (вирізати з тканини, шкіри такі частини). — Док.: покро́їти, розкро́їти, покра́яти, ви́кроїти.  Словник синонімів української мови