розкряжовувати
РОЗКРЯЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКРЯЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., спец. Розпилювати впоперек стовбури дерев.
Із зрубаних дерев ще в лісі зрізують вершини і гілля.. Там на спеціальних площадках їх розкряжовують за допомогою електропилок (Стол.-буд. справа, 1957, 53);
Дерево повалено, очищено від сучків. Лишилось розпиляти його на куски — розкряжувати, як говорять лісоруби (Веч. Київ, 20.XII 1967, 4).
Словник української мови (СУМ-11)