Словник української мови в 11 томах

розкріпачитися

РОЗКРІПА́ЧИТИСЯ див. розкріпа́чуватися.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розкріпачитися — розкріпа́читися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розкріпачитися — див. розкріпачуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкріпачитися — РОЗКРІПА́ЧИТИСЯ див. розкріпа́чуватися.  Словник української мови у 20 томах
  4. розкріпачитися — ВИЗВОЛЯ́ТИСЯ (ставати вільним, здобувати собі свободу в боротьбі проти пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИСЯ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИСЯ, РОЗКАБАЛЯ́ТИСЯ. — Док.: ви́зволитися, звільни́тися, розкріпа́читися, розкабали́тися.  Словник синонімів української мови