Словник української мови в 11 томах

розкріплений

РОЗКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкріпи́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розкріплений — розкрі́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розкріплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкріпити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкріплений — РОЗКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкріпи́ти. Суцільнозварна телевізійна щогла 353 метри заввишки стоїть у центрі Вінниці. Щогла-опора розкріплена чотирма ярусами відтяжок (з газ.).  Словник української мови у 20 томах