Словник української мови в 11 томах

розкріплюватися

РОЗКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, юється і рідко РОЗКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., РОЗКРІПИ́ТИСЯ, крі́питься; мн. розкрі́пляться, док.

1. Звільнятися від кріплення (про що-небудь скріплене).

2. тільки недок. Пас. до розкрі́плювати 2.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розкріплюватися — розкрі́плюватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розкріплюватися — -юється і рідко розкріплятися, -яється, недок., розкріпитися, -кріпиться; мн. розкріпляться, док. 1》 Звільнятися від кріплення (про що-небудь скріплене). 2》 тільки недок. Пас. до розкріплювати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкріплюватися — РОЗКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, юється і рідко РОЗКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., РОЗКРІПИ́ТИСЯ, крі́питься; мн. розкрі́пляться, док. 1. Звільнятися від кріплення (про що-небудь скріплене). 2. тільки недок. Пас. до розкрі́плювати 2.  Словник української мови у 20 томах