розкуйовджуватися

РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКУЙО́ВДИТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. Ставати безладно розтріпаним, розпатланим (про волосся).

Ніхто не впізнавав його — не було вже дисциплінованого, прилизаного й надушеного чиновника. Сам собою розкуйовдився чуб, розстебнувся мундир (Вас., І, 1959, 317);

Чорний оселедець Мамая від щирої роботи розкуйовдився, став сливе сторч (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 330).

2. тільки недок. Пас. до розкуйо́вджувати.

Значення в інших словниках

1. розкуйовджуватися — розкуйо́вджуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розкуйовджуватися — -уюся, -уєшся, недок., розкуйовдитися, -джуся, -дишся, док. 1》 Ставати безладно розтріпаним, розпатланим (про волосся). 2》 тільки недок. Пас. до розкуйовджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкуйовджуватися — РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКУЙО́ВДИТИСЯ, джуся, дишся, док. 1. Ставати безладно розтріпаним, розпатланим (про волосся). Ніхто не впізнавав його – не було вже дисциплінованого, прилизаного й надушеного чиновника.  Словник української мови у 20 томах