Словник української мови в 11 томах

розкурюватися

РОЗКУ́РЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗКУРИ́ТИСЯ, ку́риться, док. Починати дуже горіти, розгорятися від затяжок (про цигарку, люльку і т. ін.).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розкурюватися — розку́рюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розкурюватися — -юється, недок., розкуритися, -куриться, док. Починати дуже горіти, розгорятися від затяжок (про цигарку, люльку і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкурюватися — РОЗКУ́РЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗКУРИ́ТИСЯ, ку́риться, док. Починати розгорятися від затяжок (про цигарку, люльку і т. ін.); // Починати горіти (про вогонь у печі, грубі і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах