розледащілий
РОЗЛЕДАЩІ́ЛИЙ, рідко РОЗЛЕДАЧІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розледащі́ти, розледачі́ти.
Щоранку на цім п’ятачку [асфальту] можна бачити.. Мамайчука, що мовчки годує крихтами розледачілих радгоспних голубів (Гончар, Тронка, 1963, 124).
Словник української мови (СУМ-11)