Словник української мови в 11 томах

розлущити

РОЗЛУ́ЩИТИ див. розлу́щувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розлущити — розлу́щити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розлущити — див. розлущувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлущити — РОЗЛУ́ЩИТИ див. розлу́щувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. розлущити — ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо).  Словник синонімів української мови