розлюблений

РОЗЛЮ́БЛЕНИЙ, а, с. Дієпр. пас. мин. ч. до розлюби́ти.

Земля, повита славою народу українського, .. Великою родиною в розлуці не розлюблена, Вітчизною єдиною, мов донька, приголублена (Уп., Вірші.., 1957, 109).

Значення в інших словниках

1. розлюблений — розлю́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розлюблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розлюбити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розлюблений — РОЗЛЮ́БЛЕНИЙ, а, с. Дієпр. пас. до розлюби́ти. Земля, повита славою народу українського, .. Великою родиною в розлуці не розлюблена. (М. Упеник).  Словник української мови у 20 томах