розліплений
РОЗЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розліпи́ти.
На стіні естради і ще в двох-трьох місцях розліплені свіжі афіші (Коч., II, 1956, 65);
Листівки, розліплені невідомими однодумцями, були.. віддруковані на машинках (Гончар, IV, 1960, 81).
Словник української мови (СУМ-11)