розмальований
РОЗМАЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розмалюва́ти.
Стіни всі од вишки до низу розмальовані зеленими сосенками та червоними пташками (Вовчок, VI, 1956, 244);
Ставши на підмурок, Галина зазирнула в розмальовану морозом шибку (Зар., Світло, 1961, 16);
// розмальо́вано, безос. присудк. сл.
На стінах поміж вікнами золотом розмальовано і коло на стелі теж золотом підведено (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 526).
Словник української мови (СУМ-11)