Словник української мови в 11 томах

розмариновий

РОЗМАРИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до розмари́н 1.

Як вернувсь Олексій додому, подала йому Мар’янка розмаринову квітку (П. Куліш, Вибр., 1969, 296).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розмариновий — розмари́новий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розмариновий — -а, -е. Прикм. до розмарин 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмариновий — РОЗМАРИ́НОВИЙ, рідко РОЗМАРИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до розмари́н 1. Як вернувсь Олексій додому, подала йому Мар'янка розмаринову квітку (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах