розмашний
РОЗМАШНИ́Й, а́, е́, рідко. Тс саме, що розма́шистий 1.
Розмашним кроком рушив він цілиною, підминаючи шпичасті будяки, сіруватий полин (Тулуб, В степу.., 1964, 113);
Лист був.. від дружини — я вже знав її розмашну руку (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 26).
Словник української мови (СУМ-11)