розмаїто
РОЗМАЇ́ТО. Присл. до розмаї́тий.
Їсти дають 5 раз на день і досить розмаїто (Л. Укр., V, 1956, 253);
Ой брехали вороженьки, як настало літо. Була правда і неправда, було розмаїто (Коломийки, 1969, 181);
Друга група [молоді] — селюки, одягнені скромніше і розмаїто (Тют., Вир, 1964, 57).
Словник української мови (СУМ-11)