розмелений
РОЗМЕЛЕ́НИЙ, РОЗМО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розмоло́ти.
Згодовувати жолуді свиням, великій рогатій худобі і вівцям найкраще розмеленими в суміші з іншими концентратами (Хлібороб Укр., 8, 1964, 14);
Вбиваючи в розмелений.. сніг одерев’янілі ноги, чоловік тупо відчував, що вони раз по раз підгинались у колінах (Стельмах, І, 1962, 187);
Бризнуло сонце золотом, Щедрим золотом і теплом, Жовтим борошном, дрібно розмолотим, Сухозлітка лягла за селом (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 37).
Словник української мови (СУМ-11)