розмережаний
РОЗМЕРЕ́ЖАНИЙ, РОЗМЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розмере́жати, розмере́жити.
Мороз примурував шибки, і вони сяють, як розмережані ліхтарі (Вас., Вибр., 1950, 124);
*Образно. Всю цю місцину.., розмережану протоками, озерами й озеречками, криничани здавна звуть — Холодні Криниці… (Гончар, II, 1959, 265);
До самої землі хилилося густо-голубе небо, рясно розмережане зорями (Збан., Любов, 1957, 24).
Словник української мови (СУМ-11)