розмріяний

РОЗМРІ́ЯНИЙ, а, е, розм. Який замріявся, поринув у мрії.

Одна молода залюблена дівчина, вічно розмріяна, неначе кам’яніла з якоїсь розкоші коло тих рож, що цвіли (Коб., III, 1956, 10);

Напоєний пахощами літньої ночі, зачарований її красою, розмріяний, ішов Микола широкими полями (Гжицький, У світ.., 1960, 45);

// Сповнений мрій.

В Катрусине розмріяне життя входила сімнадцята весна (Мельн., Коли кров.., 1960, 99).

Значення в інших словниках

1. розмріяний — розмрі́яний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розмріяний — -а, -е, розм. Який замріявся, поринув у мрії. || Сповнений мрій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розмріяний — РОЗМРІ́ЯНИЙ, а, е, розм. Який розмріявся, замріявся, поринув у мрії. Одна молода залюблена дівчина, вічно розмріяна, неначе кам'яніла з якоїсь розкоші коло тих рож, що цвіли (О. Кобилянська); Грає її мелодію дівчина.  Словник української мови у 20 томах
4. розмріяний — ЗАМРІ́ЯНИЙ (який поринув у мрії), МРІЙЛИ́ВИЙ, МРІ́ЙНИЙ, РОЗМРІ́ЯНИЙ підсил. розм., ЗАМА́РЕНИЙ розм., РОЗМА́РЕНИЙ підсил. розм. — А мені такі подобаються, замріяні й несміливі, — мовив Мишко й глянув на дівчину (В. Кучер); Увійшов Володя Сосюра..  Словник синонімів української мови