розмінятися —
розміня́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
розмінятися —
[розм'ін’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а
Орфоепічний словник української мови
розмінятися —
див. розмінюватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розмінятися —
РОЗМІНЯ́ТИСЯ див. розмі́нюватися.
Словник української мови у 20 томах
розмінятися —
розмі́нюватися / розміня́тися на дрібни́ці (на дрібно́ту). Витрачати свої сили, життя, енергію на щось малозначиме, другорядне, не варте уваги. Іван лежав і думав. Треба братися за велике, а не розмінюватися на дрібниці (П.
Фразеологічний словник української мови
розмінятися —
МІНЯ́ТИСЯ (робити взаємний обмін), ОБМІ́НЮВАТИСЯ, РОЗМІ́НЮВАТИСЯ (з кимсь ким-, чим-небудь); ЗАМІНЯ́ТИСЯ, ЗАМІ́НЮВАТИСЯ (поступатися місцем комусь, чомусь); ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ (ким-небудь іншим; один з одним або місцем з кимсь, чимсь...
Словник синонімів української мови
розмінятися —
Розміня́тися, -ня́юся, -єшся гл. Возвратить другъ другу обратно вещи, которыми раньше помѣнялись. Поміняймось!... Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місті. О. 1862. V.
Словник української мови Грінченка