розміряний
РОЗМІ́РЯНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до розмі́ряти;
// розмі́ряно, безос. присудк. сл.
— Все в них [махновців] пристріляно та розміряно було, в одному тільки промахнулись … — У чому? — Не врахували, на що здатен народ, коли він за права свої піднявсь (Гончар, II, 1959, 442).
2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що розмі́рений 1.
За спинами різкий, штампований кавалерійський тупіт: ескадрон, ніяк не менше, розміряним алюром мчався (Кач., II, 1958, 382);
Чути низьке, розміряне дзижчання — працюють електронні установки (Наука.., 11, 1967, 25).
Словник української мови (СУМ-11)