розносний
РОЗНОСНИ́Й, а́, е́.
1. Признач. для торгівлі, при якій розносять що-небудь; пов’язаний з торгівлею з рук.
Розносний товар.
2. Який здійснюється способом розносу.
Досвід торгової діяльності товариства «Ларьок» підтвердив життєвість такої системи торгівлі. Необхідно цей досвід розширити, спрямувавши частину зусиль на організацію розносної і розвізної торгівлі (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 230).
2. Признач. для реєстрації листів, документів і т. ін., які розсилають або розносять кому-небудь.
Стоїть [Павло] коло дверей, в книгу розносну дивиться (Тесл., З книги життя, 1949, 160);
В райкомі Олексієві подали рекомендованого листа. Розписуючись у розносній книзі, він шукав собі пояснення: що змусило Ларису послати рекомендованого? (Логв., Літа.., 1960, 103);
// у знач. ім. розносна́, но́ї, ж. Книжка для реєстрації листів, документів і т. ін., які розсилають або розносять кому-небудь.
Я взяв розносну і, звіряючи підпис.. поштмейстера, упевнився, що підпис його підроблено (Збірник про Кроп., 1955, 62).
Словник української мови (СУМ-11)