розніжка

РОЗНІ́ЖКА, и, ж.

1. Стрибок з розведеними ногами (у спорті, хореографії).

Раніше такі фігури, як повітряні розніжки, яструб.., повзунці та обертання були тільки в арсеналі професіональних та провідних самодіяльних ансамблів (Нар. тв. та етн., 3, 1965, 81).

2. розм. Підставка, сидіння з ніжками, які розміщені під кутом одна до одної.

Капітан третього рангу вмостився на розніжці, прихиливсь до командирського перископа (Логв., Давні рани, 1961, 42).

Значення в інших словниках

1. розніжка — розні́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розніжка — -и, ж. 1》 Стрибок із розведеними ногами (у спорті, хореографії). 2》 розм. Підставка, сидіння з ніжками, які розміщені під кутом одна до одної.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розніжка — РОЗНІ́ЖКА, и, ж. 1. Стрибок з розведеними ногами (у спорті, хореографії). Раніше такі фігури, як повітряні розніжки, яструб.., повзунці та обертання були тільки в арсеналі професіональних та провідних самодіяльних ансамблів (з наук. літ.). 2. розм.  Словник української мови у 20 томах