розпалено
РОЗПА́ЛЕНО. Присл. до розпа́лений 3.
— Не дзижчи! Без тебе нудно! — розпалено крикнув Кіндрат і хлопнув муху (Ковінька, Кутя.., 1960, 25);
— Посилаємо сьогодні свій революційний привіт з червоного Скадовська! — розпалено гукає вона через голови людей (Гончар, II, 1959, 67).
Словник української мови (СУМ-11)