розпалубка

РОЗПА́ЛУБКА, и, ж., спец.

1. Розбирання опалубки бетонних і залізобетонних конструкцій чи споруд після того, як бетон набуде достатньої міцності.

Піддон з панеллю по конвейєру надходить до камери термічної обробки. При розпалубці плівка легко відокремлюється від поверхні бетону (Веч. Київ, 19.II 1970, 1).

2. В архітектурі — додаткові склеписті частини основного склепіння.

Якщо малі по височині і отвору циліндричні склепіння перетинаються з більшими склепіннями, то вони утворюють розпалубки (Архіт. Рад. Укр., 3, 1941, 49).

Значення в інших словниках

1. розпалубка — розпа́лубка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розпалубка — -и, ж., спец. 1》 Розбирання опалубки бетонних і залізобетонних конструкцій чи споруд після того, як бетон набуде достатньої міцності. 2》 В архітектурі – додаткові склеписті частини основного склепіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпалубка — РОЗПА́ЛУБКА, и, ж., спец. 1. Розбирання опалубки бетонних і залізобетонних конструкцій чи споруд після того, як бетон набуде достатньої міцності. Піддон з панеллю по конвеєру надходить до камери термічної обробки.  Словник української мови у 20 томах
4. розпалубка — 1. Виїмка у склепінні, яка влаштовується над віконним чи дверним прорізом. Утворене таким чином маленьке склепіння може мати три-, чотири-, п'ятикутну, стрілчасту або параболічну проекцію.  Архітектура і монументальне мистецтво