розпашіти
РОЗПАШІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Те саме, що розпаші́тися.
Орися розпашіла від роботи, в щоки пломінь б’є (Тют., Вир, 1964, 125);
Весь вечір вона витанцьовувала з ним, розпашіла вся, була красивою незвичайно (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 251).
Словник української мови (СУМ-11)