розпилювати
РОЗПИ́ЛЮВАТИ¹ див. розпиля́ти¹.
РОЗПИ́ЛЮВАТИ², юю, юєш, недок., РОЗПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Розрізувати пилкою або напилком на частини (дерево, метал і т. ін.).
Спиляли [хлопці] старого осокора, привезли у двір, і Тимко з Прокопчуком розпилювали його (Тют., Вир, 1964, 358);
Трос біля стовпа було надпиляно. Тут хтось працював терпугом.. Розпиляв металевий канат на дев’ять десятих (Трубл., І, 1955, 102).
Словник української мови (СУМ-11)