розпирскуватися
РОЗПИ́РСКУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗПИ́РСКАТИСЯ, ається і РОЗПИ́РСНУТИСЯ, неться, док. Розпадаючись на дрібні частинки, шматочки, розскакуватися, розлітатися в різні боки.
У кузні Василь.. бив молотком розпечену залізяку так, що від неї розпирскувалися іскри (Тют., Вир, 1964, 36);
Фляжка.. розпирслася на тисячу кавалків (Фр., І, 1955, 323).
Словник української мови (СУМ-11)