Словник української мови в 11 томах

розплаканий

РОЗПЛА́КАНИЙ, а, е, рідко. Який розплакався; заплаканий.

Втихомирила Савчиха розплакані діти, а сама пішла до стодоли за половою для худоби (Мак., Вибр., 1954, 93).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розплаканий — розпла́каний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розплаканий — -а, -е, рідко. Який розплакався; заплаканий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розплаканий — РОЗПЛА́КАНИЙ, а, е, рідко. Який розплакався; заплаканий. Втихомирила Савчиха розплакані діти [розплаканих дітей], а сама пішла до стодоли за половою для худоби (О. Маковей).  Словник української мови у 20 томах