розплановувати
РОЗПЛАНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЛАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Визначати послідовність здійснення чогось, намічати план яких-небудь дій, заходів і т. ін.
Розпланувавши все як слід, Кирило вирішив для Семена.. пошити в міського шевця чоботи (Іщук, Вербівчани, 1961, 7);
Тарас привчив себе всяке діло добре обмірковувати з усіх боків, розпланувати до дрібниць, а тоді вже братися з усією силою до його виконання (Ткач, Плем’я.., 1961, 349).
2. Розмічати яке-небудь місце під щось, розташовувати щось відповідно до плану, креслення і т. ін.
Командири під шнур розплановували майданчики для майбутніх палаток (Гончар, II, 1954, 444);
Тепер тут мав бути великий молодий сад. Вчора його розпланували (Кучер, Трудна любов, 1960, 559).
Словник української мови (СУМ-11)