розплюснутий
РОЗПЛЮ́СНУТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розплю́снути.
Галина відразу пізнає.. обличчя Григорія, але не може пізнати ні його зменшеного, наче розплюснутого тіла, ні його голосу (Стельмах, II, 1962, 253).
Словник української мови (СУМ-11)