розпроданий
РОЗПРО́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпрода́ти.
Писцеві комедій, розпроданих потай, Слузі лицедійних розваг Не личить гордливих надгробків пишнота (Бажан, Роки, 1957, 199);
Сумніву не могло бути: «Ганц» розпроданий (Полт., Повість… 1960, 387);
// розпро́дано, безос. присудк. сл.
В мене однієї щуки цілий віз не розпродано (Мирний, III, 1954, 75).
Словник української мови (СУМ-11)