розпушення

РОЗПУ́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. розпуши́ти, розпу́шувати.

Основне завдання боронування — поверхневе розпушення грунту, знищення кірки з метою збереження запасів вологи (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 151);

Початкове розпушення, що виникає при розробці виїмки, враховують у транспортних розрахунках (Інж. геод., 1959, 109);

Глибоке розпушення і ще раз розпушення — це, як кажуть на півдні, «сухий дощ» (Рад. Укр., 2.II 1962, 2).

Значення в інших словниках

1. розпушення — розпу́шення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розпушення — -я, с. Дія за знач. розпушити, розпушувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпушення — РОЗПУ́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. розпуши́ти, розпу́шувати. Основне завдання боронування – поверхневе розпушення ґрунту, знищення кірки з метою збереження запасів вологи (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах