розпізнати —
розпізна́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
розпізнати —
[розп'ізнатие і росп'ізнатие] -айу, -айеиш
Орфоепічний словник української мови
розпізнати —
див. розпізнавати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розпізнати —
РОЗПІЗНА́ТИ див. розпізнава́ти.
Словник української мови у 20 томах
розпізнати —
ВІДРІЗНЯ́ТИ (бачити кого-, що-небудь у його відмінностях від інших, помічати за якимись ознаками), РОЗПІЗНАВА́ТИ, РОЗРІЗНЯ́ТИ, РОЗРІ́ЗНЮВАТИ, РІЗНИ́ТИ розм. — Док.: відрізни́ти, розпізна́ти, розрізни́ти.
Словник синонімів української мови