розраяти —
розра́яти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
розраяти —
див. розраювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розраяти —
РОЗРА́ЯТИ див. розра́ювати.
Словник української мови у 20 томах
розраяти —
ВІДРА́ДЖУВАТИ (радити не робити чогось задуманого, відмовитися від якогось наміру), РОЗРА́ДЖУВАТИ рідше, ВІДМОВЛЯ́ТИ, ВІДБИВА́ТИ, РОЗРА́ЮВАТИ розм., ВІДРА́ЮВАТИ розм. — Док.: відра́дити, розра́дити, відмо́вити, відби́ти, розра́яти, відра́яти.
Словник синонімів української мови
розраяти —
Розраювати, -раюю, -єш сов. в. розра́яти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Отсовѣтывать, отговаривать, отговорить. Полюбив дівчину — розраяли люде, — мені молодому пароньки не буде. н. п. Подавали рушники змовились, — чи годиться ж розраювати? МВ. І. 40.
Словник української мови Грінченка