розрум’янілий

РОЗРУМ’ЯНІ́ЛИЙ, а, е. Який став рум’яним.

Повні.. блиску очі і личко лукаве, розрум’яніле, персиково-туге… (Гончар, Тронка, 1963, 167);

Перед очима невідступно стояла Ярина. Схвильована, розрум’яніла, соромливо ховала очі (Збан., Малин. дзвін, 1958, 343).