Словник української мови в 11 томах

розрізнення

РОЗРІ́ЗНЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. розрізни́ти¹.

Розрізнення — це різновидність порівняння. При розрізненні, як і при порівнянні, ми.. зіставляємо два предмети, але вказуємо не на схожість, а на відмінність (Логіка, 1953, 39);

Здатність до розрізнення температури має дуже велике значення в житті земноводних (Визначник земноводних.., 1955, 15).

∆ Зна́ки розрі́знення див. знак.

2. Відмінність, різниця між ким-, чим-небудь.

Кожна фонема визначається тим, що відрізняє її від інших фонем тієї самої мови. Через це всі фонеми кожної даної мови творять єдину систему розрізнень, де кожний член визначається серією різних протиставлень як окремих фонем, так і їх груп (Курс сучасної укр. літ. мови, I, 1951, 131).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розрізнення — розрі́знення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. розрізнення — -я, с. 1》 Дія за знач. розрізнити I. Знаки розрізнення — див. знак. 2》 Відмінність, різниця між ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розрізнення — РОЗРІ́ЗНЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розрізни́ти¹. Розрізнення – це різновид порівняння. При розрізненні, як і при порівнянні, ми .. зіставляємо два предмети, але вказуємо не на схожість, а на відмінність (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. розрізнення — ВІДМІ́ННІСТЬ (риса, що відрізняє певний предмет, явище тощо від іншого), ВІДМІ́НА, РОЗРІ́ЗНЕННЯ, ВІДХИ́ЛЕННЯ. Максимовичу належить честь встановлення формальної відмінності кобзарських дум від історичних пісень (М.  Словник синонімів української мови
  5. розрізнення — Розрі́знення, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)