розрізнити

РОЗРІЗНИ́ТИ¹ див. розрі́знювати¹.

РОЗРІЗНИ́ТИ² див. розрізня́ти¹.

Значення в інших словниках

1. розрізнити — розрізни́ти 1 дієслово доконаного виду розпізнати розрізни́ти 2 дієслово доконаного виду відокремити  Орфографічний словник української мови
2. розрізнити — I див. розрізнювати I. II див. розрізняти I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розрізнити — РОЗРІЗНИ́ТИ¹ див. розрізня́ти¹. РОЗРІЗНИ́ТИ² див. розрізня́ти².  Словник української мови у 20 томах
4. розрізнити — ВІДРІЗНЯ́ТИ (бачити кого-, що-небудь у його відмінностях від інших, помічати за якимись ознаками), РОЗПІЗНАВА́ТИ, РОЗРІЗНЯ́ТИ, РОЗРІ́ЗНЮВАТИ, РІЗНИ́ТИ розм. — Док.: відрізни́ти, розпізна́ти, розрізни́ти.  Словник синонімів української мови
5. розрізнити — Розрізни́ти, -різню́, -рі́зниш, -рі́знять; розрі́знений  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. розрізнити — Розрізнити, -ся см. розрізняти, -ся.  Словник української мови Грінченка