Словник української мови в 11 томах

розсваритися

РОЗСВАРИ́ТИСЯ, сварю́ся, сва́ришся, док., розм. Посваритися з ким-небудь; розійтися.

— Коли б то вона сиділа не в Києві, а десь на українах, то знала б, яка загроза суне з поля і хто її на нас насилає, — вкрай розсварившись, крикнув Добислав (Скл., Святослав, 1959, 126).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розсваритися — розсвари́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розсваритися — див. лаяти  Словник синонімів Вусика
  3. розсваритися — -сварюся, -сваришся, док., розсварюватися, -ююся, -юєшся, недок., розм. Посваритися з ким-небудь; розійтися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розсваритися — РОЗСВАРИ́ТИСЯ див. розсва́рюватися.  Словник української мови у 20 томах
  5. розсваритися — ПОСВАРИ́ТИСЯ (вступити в сварку, в суперечку з кимсь), РОЗСВАРИ́ТИСЯ розм., ПОСЕ́РДИТИСЯ розм., ПОГНІ́ВАТИСЯ розм., ПОГРИ́МАТИСЯ розм., ПОГРИ́ЗТИСЯ розм., ПОЇ́СТИСЯ розм., ПОГИ́РКАТИСЯ розм., ПОЛА́ЯТИСЯ розм., ОБЛА́ЯТИСЯ розм. рідше, ПОРІЗНИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови