розсвітити —
розсвіти́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
розсвітити —
див. розсвічувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розсвітити —
РОЗСВІТИ́ТИ див. розсві́чувати.
Словник української мови у 20 томах
розсвітити —
ЗАСВІ́ЧУВАТИ (запалювати що-небудь, щоб викликати світіння), СВІТИ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ, ЗАСВІ́ТЛЮВАТИ рідше, РОЗСВІ́ЧУВАТИ розм. — Док.: засвіти́ти, запали́ти, розсвіти́ти.
Словник синонімів української мови
розсвітити —
Розсвіти́ти, -чу, -тиш гл. Разжечь, заставить ярко горѣть. Запали в печі!... От вона розсвітила. Рудч. Ск. II. 62. Розсвітив йому свічку, аж з очей іскри летять. Ном. № 3978.
Словник української мови Грінченка