Словник української мови в 11 томах

розскавучатися

РОЗСКАВУЧА́ТИСЯ і РОЗСКАВЧА́ТИСЯ, чи́ться, док., розм. Почати сильно й довго скавучати, скавчати (про собаку).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розскавучатися — розскавуча́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розскавучатися — і розскавчатися, -читься, док., розм. Почати сильно й довго скавучати, скавчати (про собаку).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розскавучатися — РОЗСКАВУЧА́ТИСЯ, РОЗСКАВЧА́ТИСЯ, чи́ться, недок., розм. Сильно й довго скавучати, скавчати (про собаку).  Словник української мови у 20 томах