Словник української мови в 11 томах

розсортувати

РОЗСОРТУВА́ТИ див. розсорто́вувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розсортувати — розсортува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розсортувати — див. розсортовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсортувати — РОЗСОРТУВА́ТИ див. розсорто́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. розсортувати — СОРТУВА́ТИ (відокремлювати що-небудь за розміром, якістю тощо), ВІДСОРТО́ВУВАТИ, РОЗСОРТО́ВУВАТИ, ВІДБИРА́ТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ (руками). — Док.: посортува́ти, відсортува́ти, розсортува́ти, відібра́ти, перебра́ти.  Словник синонімів української мови
  5. розсортувати — Розсортува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)