розсохуватий
РОЗСО́ХУВАТИЙ, а, е. Те саме, що розсоха́тий.
Ледь-ледь ворушачи довгим, розсохуватим, як у ластівки, хвостом, хмара повільно оберталася на місці (Юхвід, Оля, 1959, 55).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗСО́ХУВАТИЙ, а, е. Те саме, що розсоха́тий.
Ледь-ледь ворушачи довгим, розсохуватим, як у ластівки, хвостом, хмара повільно оберталася на місці (Юхвід, Оля, 1959, 55).
Словник української мови (СУМ-11)