розстановлений
РОЗСТАНО́ВЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розстанови́ти.
Правильно розстановлений інвентар (тумбочки, стелажі тощо) запобігає зайвим рухам, заощаджує час (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 210);
Скрізь без ладу розстановлені меблі: стільці, ослонці, канапи (Вас., ІІІ, 1960, 193).
Словник української мови (СУМ-11)