розсувати —
див. розсовувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розсувати —
РОЗСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, і рідше РОЗСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСУ́НУТИ, ну, неш, док., кого, що. 1. що. Переміщати, відставляти що-небудь у сторони, звільняючи місце.
Словник української мови у 20 томах
розсувати —
розсува́ти: ◊ розсува́ти носом 1. бути перебірливим у їжі (ср, ст) 2. мати різноманітні забаганки (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
розсувати —
РОЗСТАВЛЯ́ТИ (руки, ноги, крила, пальці тощо), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСОВУВАТИ (РОЗСУВА́ТИ), РОЗПИНА́ТИ, РОЗЧЕПІ́РЮВАТИ розм., РОЗТЕПІ́РЧУВАТИ діал.; РОЗВО́ДИТИ (руки, пальці); РОЗКАРЯ́ЧУВАТИ розм. (перев.
Словник синонімів української мови
розсувати —
Розсува́ти, -ва́ю, -єш сов. в. розсунути, -ну, -неш, гл. Разсовывать, разсунуть, раздвигать, раздвинуть.
Словник української мови Грінченка