розсідлуваний

РОЗСІ́ДЛУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до розсі́длувати.

Бродять по всьому узбережжю змучені, багато днів не розсідлувані коні, тоскно іржать до тих, що, кинувши їх, знайшли собі останнє пристановище на суднах (Гончар, II, 1959, 439).

Значення в інших словниках

1. розсідлуваний — розсі́длуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розсідлуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розсідлувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розсідлуваний — РОЗСІ́ДЛУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розсі́длувати. Бродять по всьому узбережжю змучені, багато днів не розсідлувані коні, тоскно іржать до тих, що, кинувши їх, знайшли собі останнє пристановище на суднах (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах